укоєний
[ukojɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Укоєний (від дієслова “укоїти“) — такий, що зазнав насильницької смерті, убитий, замордований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. укоєний, р. укоєного, д. укоєному, з. укоєного, о. укоєним, м. укоєнім