1. (розм.) Поглянути, зиркнути косиком, ізбоку, часто з прихованим докором, недовірою або несхваленням.
2. (перен.) Відхилитися від прямого напрямку, стати косим; розташуватися під кутом, похило.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Поглянути, зиркнути косиком, ізбоку, часто з прихованим докором, недовірою або несхваленням.
2. (перен.) Відхилитися від прямого напрямку, стати косим; розташуватися під кутом, похило.
Відсутні