1. Процес або результат набуття міцних, глибоких коренів; закріплення в ґрунті (про рослини).
2. (перен.) Процес або результат міцного, глибокого впровадження, закріплення в свідомості, побуті, суспільстві (про звички, ідеї, традиції тощо).
укорінення
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |