Значення
-
Процес або результат набуття міцних, глибоких коренів; закріплення в ґрунті (про рослини).
-
(перен.) Процес або результат міцного, глибокого впровадження, закріплення в свідомості, побуті, суспільстві (про звички, ідеї, традиції тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. укорінення, р. укорінення, д. укоріненню, з. укорінення, о. укоріненням, м. укоріненні, к. укорінення