укомплектування

[ukomplɛktuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “укомплектувати“; завершення формування, забезпечення чогось у повному складі, комплекті (про особовий склад, штат, обладнання тощо).

  2. Результат такої дії; стан, коли щось повністю укомплектоване, має повний набір необхідних елементів або осіб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. укомплектування, р. укомплектування, д. укомплектуванню, з. укомплектування, о. укомплектуванням, м. укомплектуванні, к. укомплектування

Більше записів