уколупаний

[ukolupɑnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. (розм.) Такий, що має сліди колупання; подряпаний, пошкоджений у результаті відділення частин чогось гострим предметом (наприклад, нігтем, ножем).

  2. (перен., розм.) Про людину: дуже худий, зморщений, з обличчям, вкритим глибокими зморшками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уколупаний, р. уколупаного, д. уколупаному, з. уколупаного, о. уколупаним, м. уколупанім

Більше записів