укочування

[ukot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “укочувати” — набір швидкості автомобілем або іншим транспортним засобом перед виконанням маневру (наприклад, перед обгоном або підйомом на крутий пагорб).

  2. У техніці — процес монтажу, встановлення або закріплення чогось шляхом кочення (наприклад, укочування барабана в котлоагрегат).

  3. У розмовній мові — дія, за значенням дієслова “укочувати” у переносному сенсі: рішуче впровадити, нав’язати щось, часто з негативним відтінком (наприклад, укочування непопулярних рішень).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. укочування, р. укочування, д. укочуванню, з. укочування, о. укочуванням, м. укочуванні, к. укочування

Більше записів