Значення
-
Уклинювання — процес утворення або формування клину, клиноподібної форми; введення, вбудовування чогось у вигляді клина.
-
Уклинювання — у геології та ґрунтознавстві: процес проникнення однієї гірської породи або ґрунту в іншу у вигляді клина, що часто пов’язано з тектонічними процесами або криогенними явищами (наприклад, уклинювання мерзлих ґрунтів).
-
Уклинювання — у техніці та будівництві: спосіб з’єднання або кріплення деталей шляхом вбивання клина; створення клиноподібної конструкції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уклинювання, р. уклинювання, д. уклинюванню, з. уклинювання, о. уклинюванням, м. уклинюванні, к. уклинювання