уклон

1. Похила поверхня, схил; нахил у бік, відхилення від вертикального або горизонтального положення.

2. Переносно: відступ від чогось, відхилення від певної лінії поведінки, поглядів або принципів.

3. У техніці: кут, на який один елемент конструкції відхиляється від іншого або від основного напрямку.

4. У географії: кут між напрямком на північ (за істинним або магнітним меридіаном) і заданим напрямком (на об’єкт), що вимірюється в градусах; азимут.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |