уклінність

1. Властивість за значенням прикметника “уклінний“; поважна, шаноблива поведінка, пов’язана зі схиленням голови або тулуба як ознака пошани, покори або ввічливості.

2. Дія або вислів, що виражають таку повагу, покірність або ввічливість; поклін, уклін.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |