укладка

1. Дія за значенням дієслова «укладати»; розміщення чогось у певному порядку, складання.

2. Те, що укладено, складено; сукупність предметів, розміщених у певному порядку (наприклад, укладка дров).

3. Спеціальний набір предметів, речей, пристосований для зберігання, перенесення чи використання (наприклад, косметична укладка, дорожня укладка).

4. Зачіска, створена за допомогою укладання волосся.

5. У поліграфії: послідовне складання віддрукованих аркушів або зошитів у блок для подальшого шиття чи скріплення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |