укінчитися

1. Дієслово доконаного виду, що означає завершитися, прийти до кінця, перестати існувати або відбуватися. Вживається стосовно процесів, явищ, станів, ресурсів тощо.

2. (У розмовному мовленні) Померти, закінчити життя.