ухвалювати

1. Приймати рішення, постанову або закон після обговорення (про колективний орган, збори тощо).

2. Офіційно затверджувати, надавати чомусь законної сили, санкціонувати.

3. (заст.) Виносити судовий вирок, вирішувати справу в суді.

Приклади:

Відсутні