Значення
-
Приймати рішення, постанову або закон після обговорення (про колективний орган, збори тощо).
-
Офіційно затверджувати, надавати чомусь законної сили, санкціонувати.
-
(заст.) Виносити судовий вирок, вирішувати справу в суді.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я ухвалюю, ти ухвалюєш, він ухвалює, ми ухвалюємо, ви ухвалюєте, вони ухвалюють