1. Приймати рішення, постанову або закон після обговорення (про колективний орган, збори тощо).
2. Офіційно затверджувати, надавати чомусь законної сили, санкціонувати.
3. (заст.) Виносити судовий вирок, вирішувати справу в суді.
ухвалювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |