Ухвальність — властивість дієслівної форми, що виражає позитивне ставлення мовця до дії, означене модальне значення схвалення, бажання, наказу або дозволу щодо її виконання; категорія дієслова, протилежна до заборонивості.
Ухвальність — у граматиці: одна з модальних категорій дієслова, що належить до змістово-комунікативних категорій і реалізується через спеціальні форми наказових і умовних способів, а також окремих модальних слів та конструкцій.