Значення
-
Ухвальність — властивість дієслівної форми, що виражає позитивне ставлення мовця до дії, означене модальне значення схвалення, бажання, наказу або дозволу щодо її виконання; категорія дієслова, протилежна до заборонивості.
-
Ухвальність — у граматиці: одна з модальних категорій дієслова, що належить до змістово-комунікативних категорій і реалізується через спеціальні форми наказових і умовних способів, а також окремих модальних слів та конструкцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ухвальність, р. ухвальності, д. ухвальності, з. ухвальність, о. ухвальністю, м. ухвальності, к. ухвальносте