Уходництво — історичний термін, що означає масове переселення українських селян з Правобережної України на вільні землі Південної України (у Степову Україну та на Кубань) у другій половині XVIII — першій половині XIX століття, спричинене посиленням кріпосного гноблення.
Уходництво — дія за значенням слова «уходник»; перебування в уходниках, заробітчанство, відхідництво (застаріле).