Значення
-
Жінка, яка вказує напрямок руху, показує дорогу; провідниця, поводирка.
-
Жінка, яка дає вказівки, розпоряджається; керівниця, настановниця.
-
У техніці: деталь, стрілка або інший індикатор у механізмі чи на приладі, що вказує на певні значення, положення або напрямок (наприклад, у годиннику, компасі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. укажчиця, р. укажчиці, д. укажчиці, з. укажчицю, о. укажчицею, м. укажчиці, к. укажчице