1. (заст.) Який зазнав кари, покарання; покараний.
2. (перен.) Який викликає співчуття, злиденний, нещасний, пригнічений.
укараний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Який зазнав кари, покарання; покараний.
2. (перен.) Який викликає співчуття, злиденний, нещасний, пригнічений.
Відсутні