1. Який зазнав каліцтва, став калікою; понівечений, спотворений.
2. Переносно: такий, що має серйозні вади, недоліки; неправильно сформований, викривлений.
укалічений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови