укалічений
[ukɑlit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який зазнав каліцтва, став калікою; понівечений, спотворений.
-
Переносно: такий, що має серйозні вади, недоліки; неправильно сформований, викривлений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. укалічений, р. укаліченого, д. укаліченому, з. укаліченого, о. укаліченим, м. укаліченім