укачаність

1. Фізіологічний стан, що виникає внаслідок монотонного коливання під час руху в транспорті (автомобілі, кораблі, літаку тощо), який характеризується порушенням роботи вестибулярного апарату, нудотою, запамороченням, загальною слабкістю; кінетоз.

2. Переносно: стан втоми, пригніченості або нудьги, спричинений однообразними, монотонними подіями, враженнями або розмовами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |