укачаність

[ukɑt͡ʃɑnistʲ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Фізіологічний стан, що виникає внаслідок монотонного коливання під час руху в транспорті (автомобілі, кораблі, літаку тощо), який характеризується порушенням роботи вестибулярного апарату, нудотою, запамороченням, загальною слабкістю; кінетоз.

  2. Переносно: стан втоми, пригніченості або нудьги, спричинений однообразними, монотонними подіями, враженнями або розмовами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. укачаність, р. укачаності, д. укачаності, з. укачаність, о. укачаністю, м. укачаності, к. укачаносте

Більше записів