Значення
-
Розмовне вигукування, що виражає згоду, підтвердження або засвідчення факту, що мовець уважно слухає; відповідник словам “так”, “авжеж”, “звісно”.
-
У мовленні — звуконаслідувальна частка, що імітує невиразні гортанні звуки, якими людина може відповідати, не перебиваючи оповідача, або коли мовчить.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уг, р. уга, д. угові, з. уг, о. угом, м. угові, к. угу