угрупований
[uɦrupoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що утворює групу або входить до певної групи; об’єднаний за спільними ознаками, зібраний разом.
-
(У військовій справі) Сконцентрований на певній ділянці для виконання бойового завдання (про сили, війська).
-
(У техніці, архітектурі) Розташований, розміщений компактно, одним блоком або комплексом (про механізми, агрегати, будівлі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. угрупований, р. угрупованого, д. угрупованому, з. угрупованого, о. угрупованим, м. угрупованім