угодний
[uɦodnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який відповідає чиїмсь бажанням, поглядам або інтересам; зручний, прийнятний, вигідний для когось.
-
Який прагне догодити комусь, готовий на поступки задля чиєїсь прихильності; ввічливий, услужливий.
-
Застаріле: який відбувається за згодою сторін; договірний, консенсуальний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. угодний, р. угодного, д. угодному, з. угодного, о. угодним, м. угоднім