угодниця

[uɦodnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Жінка, яка займається угодництвом — політичною діяльністю, що ґрунтується на поступках, компромісах, часто всупереч принципам, заради досягнення власних цілей або збереження статусу.

  2. У переносному значенні — жінка, яка діє шляхом угод, пристосування, потурання комусь або чомусь для отримання вигоди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. угодниця, р. угодниці, д. угодниці, з. угодницю, о. угодницею, м. угодниці, к. угоднице

Більше записів