угодницький
[uɦodnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Властивий угодникові, характерний для нього; такий, що прагне до компромісів, поступок, часто зраджуючи власні переконання задля власної вигоди або спокою.
-
Підлабузницький, сервілістичний; такий, що виражає підпорядкування, угодовство перед кимось, чимось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. угодницький, р. угодницького, д. угодницькому, з. угодницького, о. угодницьким, м. угодницькім