угодник

1. Людина, яка прагне догодити комусь, пристосовується до чиїхось інтересів або поглядів, часто з корисливих міркувань; прихибник, послідовник.

2. Заст. Той, хто укладає угоду або договір; договірник.

3. Заст. Той, хто сприяє чомусь, допомагає здійснити щось; сприятливець.