1. Стан ґрунту, що досягається внаслідок внесення добрив (гною, компосту тощо); родючість, підживленість ґрунту.
2. (Переносно) Високий ступінь розвитку, насиченість чимось корисним або цінним (наприклад, знаннями, культурою).
Словник Української
Буква
1. Стан ґрунту, що досягається внаслідок внесення добрив (гною, компосту тощо); родючість, підживленість ґрунту.
2. (Переносно) Високий ступінь розвитку, насиченість чимось корисним або цінним (наприклад, знаннями, культурою).