Властивість бути угамованим; здатність заспокоюватися, приходити до стану рівноваги після збудження, хвилювання або активної діяльності.
угамованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість бути угамованим; здатність заспокоюватися, приходити до стану рівноваги після збудження, хвилювання або активної діяльності.
Відсутні