Значення
-
Почуття радості, задоволення від чого-небудь приємного, що відповідає чиїмсь бажанням, смакам або потребам; стан внутрішнього спокою та гармонії внаслідок такого відчуття.
-
Дія за значенням дієслова «удовольняти»; задоволення, виконання чиїхось прохань, бажань, вимог.
-
(заст.) Те саме, що задоволення (у значенні компенсації, відшкодування).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. удоволення, р. удоволення, д. удоволенню, з. удоволення, о. удоволенням, м. удоволенні, к. удоволення