Значення
-
(спец.) Процес ручного або механічного видовбування, вибійки чогось у твердому матеріалі (гірській породі, льоду, деревині тощо) за допомогою удару; довбання.
-
(перен., розм.) Нав’язувальне, наполегливе повторення одних і тих самих думок, ідей або вмовляння з метою переконання; зубріння, “вбивання” чогось у голову.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. удовбування, р. удовбування, д. удовбуванню, з. удовбування, о. удовбуванням, м. удовбуванні, к. удовбування