1. (лінгв.) Процес утворення подвійних (удвоєних) форм слова, що виникає внаслідок повторення його кореня або основи для вираження інтенсивності, тривалості, множинності дії або ознаки (наприклад: легесенький-легесенький, тихо-тихо, їсти-їсти).
2. (заст., рідк.) Дія за значенням дієслова «удовблювати»; подвоєння, збільшення чогось у два рази.