удостоєний

[udostojɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Той, кого нагороджено, відзначено чимось почесним (про людину).

  2. Той, що отримав якусь високу відзнаку, нагороду (про звання, орден тощо).

  3. Той, кому випала честь, привілей щось отримати або щось зробити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. удостоєний, р. удостоєного, д. удостоєному, з. удостоєного, о. удостоєним, м. удостоєнім

Більше записів