удочерятися

[udot͡ʃɛrjɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:У

Значення

  1. (Про жінку) Отримати правове підтвердження материнства щодо дитини, яка не є біологічно рідною, шляхом офіційної процедури всиновлення або вдочеріння.

  2. (Розм.) Приймати когось (звичайно молодшу дівчину чи жінку) у сім’ю, ставитися до неї як до рідної дочки, опікати її.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я удочеряюся, ти удочеряєшся, він удочеряється, ми удочеряємося, ви удочеряєтеся, вони удочеряються

Більше записів