Значення
-
Ступінь насиченості ґрунту поживними речовинами (мінеральними або органічними), що забезпечує високу родючість; рівень родючості ґрунту, досягнутий внаслідок внесення добрив.
-
(у переносному значенні) Насиченість, багатство чогось на певні якості, елементи або ідеї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. удобреність, р. удобреності, д. удобреності, з. удобреність, о. удобреністю, м. удобреності, к. удобреносте