Значення
-
(діал.) Дія за значенням дієслова “уділяти“; надання, виділення частини чогось, поділ між кількома особами або для кількох цілей.
-
(спец., іст.) В українському земельному праві XIV–XVI ст. — процес розмежування, виділення та передачі окремої частини (ділянки) земельного володіння (наприклад, дядькові для племінника).
-
(спец., іст.) Сама виділена частина (ділянка) землі, майна або спадку в результаті такої дії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уділяння, р. уділяння, д. уділянню, з. уділяння, о. уділянням, м. уділянні, к. уділяння