1. Дія за значенням дієслова удержувати; збереження когось або чогось у певному стані, положенні, місці, недопущення падіння, зміщення, виходу за межі чогось.
2. (у фінансовій та бухгалтерській сфері) Примусове або передбачене законом/договором відрахування, вирахування певної суми грошей із заробітної плати, доходу, виплати тощо (наприклад, податків, аліментів, боргів).
3. (переносне значення) Стримування, обмеження себе або когось у чомусь, недопущення прояву якихось почуттів, дій, бажань.