Значення
-
Властивість матеріалу, деталі, конструкції або пристрою протистояти руйнуванню або пошкодженню при механічних ударах, динамічних навантаженнях або вібрації без втрати своїх функціональних якостей.
-
Стійкість об’єкта (наприклад, електронного приладу, скла, транспортного засобу) до пошкоджень при падінні, зіткненні або інших ударних впливах, що часто є нормованою технічною характеристикою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ударостійкість, р. ударостійкості, д. ударостійкості, з. ударостійкість, о. ударостійкістю, м. ударостійкості, к. ударостійкосте