Значення
-
Такий, що є конструктивною частиною чогось, вмонтований, вбудований (про пристрій, механізм тощо).
-
У мовознавстві: такий, що входить до складу слова як його невід’ємна частина, не утворюючи окремого морфологічного елемента (наприклад, про основу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. убуджений, р. убудженого, д. убудженому, з. убудженого, о. убудженим, м. убудженім, к. убуджений