Значення
-
Який має обмежений, убогий розум; недалекоглядний, обмежений у своїх судженнях або духовних потребах.
-
(У релігійному контексті) Який має недостатньо розвинену, бідну духовну складову; позбавлений духовної глибини або благодаті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. убогодухий, р. убогодухого, д. убогодухому, з. убогодухого, о. убогодухим, м. убогодухім, к. убогодухий