Значення
-
Дія за значенням дієслова “ублажати“; надання комусь задоволення, забезпечення сприятливих умов, часто з метою догодити або вислужитися.
-
Стан, коли хтось зазнає втіхи, насолоди або відчуває себе задоволеним і щасливим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ублажання, р. ублажання, д. ублажанню, з. ублажання, о. ублажанням, м. ублажанні, к. ублажання