1. (дієслово, заст.) Стати благотворним, доброчинним; набути властивостей, притаманних благодійнику або добродійній справі.
2. (дієслово, заст., рел.) Отримати благодать, стати благословенним; перебувати під особливою ласкою Божою.
ублаготворитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |