ублагороджений

1. (про людину) Який набув благородства, шляхетності; став вихованішим, культурнішим, витонченішим у манерах або вчинках.

2. (про матерію, речовину) Який піддався хімічній або технологічній обробці з метою поліпшення його властивостей, підвищення якості або цінності.

3. (перен., про почуття, риси характеру) Який став вищим, благороднішим, очищеним від чогось низького, егоїстичного.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |