Значення
-
Дія за значенням дієслова “ублагороджувати”; надання благородних рис, вдосконалення моральних, інтелектуальних або естетичних якостей.
-
(у хімії, металургії) Процес очищення, збагачення металу або речовини, підвищення її якості шляхом видалення домішок.
-
(застаріле) Надання дворянського титулу, зведення у дворянський стан.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ублагородження, р. ублагородження, д. ублагородженню, з. ублагородження, о. ублагородженням, м. ублагородженні, к. ублагородження