Значення
-
Дієслово доконаного виду, похідне від “бігати”. Означає: почати бігати, набути звички або навички бігати; провести деякий час у біганні.
-
(У спеціальному, переважно технічному контексті) Ввести, вставити, вмістити щось кудись, зазвичай із зусиллям або щільно (наприклад, убігати кільце у канавку, убігати палець у кільце).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я убігаю, ти убігаєш, він убігає, ми убігаємо, ви убігаєте, вони убігають