тиверці

[tɪʋɛrt͡si] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Східнослов’янське плем’я, що мешкало в межиріччі Дністра та Пруту (а також на південь до Дунаю) у IX–XII століттях, входило до складу Київської Русі; відоме як землероби та воїни, згадується в «Повісті временних літ».

  2. У переносному значенні — представники цього племені, предки частини сучасного українського народу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тиверець, р. тиверця, д. тиверцеві, з. тиверця, о. тиверцем, м. тиверцеві, к. тиверцю

Більше записів