тиверці

1. Східнослов’янське плем’я, що мешкало в межиріччі Дністра та Пруту (а також на південь до Дунаю) у IX–XII століттях, входило до складу Київської Русі; відоме як землероби та воїни, згадується в «Повісті временних літ».

2. У переносному значенні — представники цього племені, предки частини сучасного українського народу.

Приклади вживання слова

тиверці

Відсутні