Значення
-
Представник групи народів, що розмовляють тюркськими мовами та населяють переважно Центральну та Середню Азію, частину Східної Європи, Сибір, Кавказ і Анатолію (наприклад: турки, азербайджанці, казахи, узбеки, киргизи, туркмени, татари, чуваші тощо).
-
Представник стародавнього кочового народу, що сформувався в VI столітті в Центральній Азії та створив велику імперію — Тюркський каганат.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тюрк, р. тюрка, д. тюркові, з. тюрка, о. тюрком, м. тюркові, к. тюрку