тюпання

[tjupɑnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “тюпати“; нешвидке, важкувате ходіння, пересування з важкими кроками.

  2. Рідкісні, важкі удари, стукіт, глухий звук від таких ударів або падіння.

  3. (у переносному значенні) Повільне, нудне, одноманітне виконання якоїсь роботи або процесу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тюпання, р. тюпання, д. тюпанню, з. тюпання, о. тюпанням, м. тюпанні, к. тюпання

Більше записів