тюпачення

[tjupɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Власна назва літературного твору, збірки віршів або художнього тексту, де це слово використано як заголовок, що може вказувати на тему, пов’язану з ніжністю, пестощами або дитячим лепетанням.

  2. У переносному значенні — стан або дія, що асоціюється з ніжним, дитячим лепетанням, пестощами, часто з відтінком сентиментальності або іронії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тюпачення, р. тюпачення, д. тюпаченню, з. тюпачення, о. тюпаченням, м. тюпаченні, к. тюпачення

Більше записів