тюль

[tjulʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Легка прозора сітчаста тканина для завіс, мережива тощо, яку виготовляють переважно з шовку, бавовни або синтетичних ниток.

  2. Тонка прозора завіса з такої тканини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тюль, р. тюлю, д. тюлеві, з. тюль, о. тюлем, м. тюлеві, к. тюлю

Походження слова (Етимологія)

Слово «тюль» походить з французької мови, де tulle означає «прозора сітчаста тканина». Ця назва виникла від назви французького міста Тюль (Tulle), де таку тканину вперше почали виготовляти. В українській мові слово з’явилося через запозичення з інших слов’янських мов, зокрема з російської, білоруської, польської, чеської, словацької, болгарської, сербохорватської та словенської. Спочатку воно означало легку прозору тканину, а згодом набуло й переносного значення — «дуже пористий».
Споріднені слова:мереживо, фата, сітка

Більше записів