тюбик

1. Невелика циліндрична ємність з м’якого матеріалу (металу, пластику), зазвичай з конічним носиком і закривається кришечкою, призначена для зберігання, видавлювання та дозування пастоподібних речовин (наприклад, зубної пасти, кремів, фарб).

2. Розмовне позначення самого вмісту такої ємності, виміряного нею (наприклад, «видавити тюбик крему»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |