тюбетейка

[tjubɛtɛjkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Чоловічий або жіночий головний убір у вигляді невеликої шапочки, часто вишитої, поширений серед народів Середньої Азії, Кавказу та інших регіонів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тюбетейка, р. тюбетейки, д. тюбетейці, з. тюбетейку, о. тюбетейкою, м. тюбетейці, к. тюбетейко

Більше записів