Титиляція — у палеографії та текстології: особливий знак у вигляді горизонтальної риски (~), який ставився над скороченим словом у давніх рукописах (наприклад, церковнослов’янських) для позначення пропущених літер.
Титиляція — у ширшому сенсі: система скорочень слів за допомогою спеціальних надрядкових знаків (титла), характерна для середньовічної кириличной писемної традиції.